Повернення безпідставно втрачених грошових коштів чи майна
Повернення безпідставно втрачених грошових коштів чи майна є дієвим та ефективним механізмом захисту своїх прав. Що таке безпідстане збагачення? Безпідставним збагаченням є набуття однією особою майна за рахунок іншої без належної правової підстави. Найчастіше безпідставне збагачення відбувається, коли громадянин або організація отримує щось, що їм не належить. Наприклад, неіснуючий борг або суму, яка перевищує справжню суму боргу. Особі, яка безпідставно одержала майно, необхідно повернути майно, яке нею отримане внаслідок безпідставного збагачення, або його вартість і прибуток. Якщо безпідставне збагачення виникло внаслідок протиправних дій або укладення договорів, що завдають шкоди інтересам держави, стягнення справляється на користь держави. ВАЖЛИВО! Наразі окремі положення цього поняття містяться у главі 83 ЦК України, згідно з якими особи, які набули або зберегли майно належне іншій особі (потерпілому) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов’язані повернути це майно потерпілому. Фізична особа зобов’язана повернути майно навіть у разі, якщо згодом відпаде підстава його набуття (ст. 1212 ЦК). Законодавче закріплення повернення безпідставно втрачених грошових коштів чи майна Відповідно до ст. 1212 ЦК України особа, яка без достатньої правової підстави набула або зберегла у себе майно належне іншій особі (потерпілому) (неправомірно набуте майно), зобов’язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов’язана повернути майно навіть у разі зникнення підстави набуття майна. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи було майно протиправно вилучено чи утримано через поведінку особи, яка заволоділа майном, потерпілого, іншої особи або наслідків цієї події. ВАЖЛИВО? Обов’язковою ознакою цієї норми є те, що цей вид позадоговірних зобов’язань породжують такі юридичні факти: 1) набуття особою майна або його збереження за рахунок іншої особи; 2) відсутність для цього правових підстав або якщо такі відпали. Аналогічна правова позиція висвітлена у постанові Верховного суду України від 07.06.2017 р по справі № 923/1233/15, (ЄДРСРУ № 67288523). Якщо майно виникло у спосіб, не заборонений цивільним законодавством, воно не може вважатися набутим або збереженим без достатніх правових підстав для забезпечення учасникам майбутніх відповідних правовідносин певних цивільних прав та обов’язків. Зокрема, через певні юридичні факти, передбачені ч. 2 ст. 11 ЦК України, яка прямо регулює правову поведінку. Які підстави набуття майна вважаються безпідставними? Загальна умова частини першої статті 1212 ЦК України звужує сферу застосування системи безпідставного збагачення у договірних (підрядних) відносинах, або грошові кошти, одержані однією стороною за зобов’язанням, підлягають поверненню іншій стороні лише за наявності доказів. Лише у разі незаконного здійснення можуть застосовуватися положення ст. 1212 Цивільного кодексу України. ВАЖЛИВО! Коли правовою підставою набуття (утримання) майна є дії набувача, потерпілого, інших осіб чи подій, стаття 1212 ЦК України може бути застосована лише за наявності таких юридичних підстав, за яких така юридична підстава буде скасована, закінчиться термін її дії, зміниться, припиниться або повністю зникне. Такі правові висновки містяться в постановах Верховного Суду України у справі № 6-88ц13 від 02 жовтня 2013 року та справі № 6-122ц14 від 24 вересня 2014 року, що на підстави ст. 360-7 ЦПК України є обов’язковою для всіх судів України. Чи будь-яке привласнення вважається безпідставним у розумінні ст. 1212 ЦК України? Окремі положення закону застосовуються лише тоді, коли одна особа отримує безпідставне збагачення за рахунок іншої особи і яке не може бути усунуто за допомогою інших спеціальних способів захисту, тому договірний характер правовідносин перешкоджає застосуванню судом положень ст. 1212 ЦК України. Таким чином, між сторонами існують зобов’язальні правовідносини, які характеризуються способом повернення майна, переданого за договором, що виключає можливість розгляду справи згідно зі ст. 1212 ЦК України. У таких випадках права суб’єктів зобов’язальних правовідносин повинні захищатися за допомогою відповідних норм зобов’язального права. Подібну позицію висловив Верховний Суд України в постанові від 23 березня 2016 р. у справі № 6-2978цс15 та Верховний Суд України в постанові від 25 лютого 2015 р. у справі № 3-2978цс15. № 11гс15 від 25.03.2015 р., справа № 3-5гс15 від 22 січня 2013 р. № 5006/18/13/2012, справа № 6-122ц14 від 24.09.2014 р., постанова ВГС України від лип. 2 2012, справа № 5006/18/13/2012, від 15.03.2017, справа № 910/10308/15. Крім того, положеннями ст. 1212 ЦК України передбачено повернення майна, але обставини, які можуть бути підставою для визнання права власності за позивачем, не визначені. На практиці, можна виділити способи виконання зобов’язання щодо придбання та збереження майна без достатньої правової підстави, а саме: 1) повернути потерпілому безпідставно отримане майно; 2) повернути вартість безпідставно набутого майна; 3) повернути дохід від власності; 4) сплатити відсотки на кошти, які не було отримано чи збережено належним чином. Названі способи можна використовувати окремо або в комбінації відповідно до конкретних обставин. Крім того, слід розуміти, що у деяких випадках безпідставно придбане майно не повертається. Зобов’язання набувача виконати зобов’язання щодо придбання та збереження майна без достатньої правової підстави не є заходом відповідальності, а спрямоване лише на відновлення майнового стану утримувача майна за умови попереднього майнового стану. У випадку коли особа все одно в супереч приписам закону не повертає Ваше майно, то застосовуються й інші правові норми щодо цивільно-правової відповідальності набувача. У разі необхідності Ви можете звернутися за безкоштовною консультацією щодо Вашої проблеми, щоб ми визначили чи можливий досудовий порядок врегулювання та чи вказані діяння не мають ознак кримінального діяння, для визначення подальшої стратегії та повернення ваших коштів.
Усиновлення в Україні
Усиновлення в Україні означає, що кожна особа має право на сім’ю та при бажанні може її створити. Сім’я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і зокрема таких, що не суперечать моральним засадам суспільного устрою. Чим регулюється порядок та процедура усиновлення? Порядок та процедура усиновлення регулюється Сімейним кодексом України та постановою КМУ «Про затвердження Порядку провадження діяльності з усиновлення та здійснення нагляду за дотриманням прав усиновлених дітей». Найпоширеніші форми усиновлення: усиновлення дитини одним із подружжя, усиновлення дитини – сироти позбавленої батьківського піклування. У разі виникнення бажання збільшити чи створити сім’ю, для усиновлення дитини необхідно звернутися до служби у справах дітей та сім’ї за місце проживання дитини або заявників. Чи потрібна згода дитини на її усиновлення? Іноді для усиновлення дитини потрібна її згода, якщо вона досягла такого віку та рівня розвитку, що може її висловити. Для з’ясування, чи згодна дитина на усиновлення, представник служби у справах дітей у присутності представника дитячого або іншого закладу, в якому проживає (перебуває) дитина, чи прийомних батьків, батьків-вихователів, опікунів, піклувальників проводить бесіду з дитиною. Строк розгляду документів на усиновлення Після написання заяви та подання всіх необхідних документів, Управління у справах дітей протягом 10 днів з дня надходження матеріалів перевіряє відповідність цих документів вимогам законодавства, готує акт обстеження житлово-побутових умов заявників та розглядає можливість розглядати останніх у якості усиновлювачів, оформлюючи це відповідним висновком. У разі позитивного рішення служба бере заявника на облік як потенційного усиновлювача та оголошує перелік дітей, що потребують усиновлення. Процедура усиновлення в Україні Після ознайомлення з наданою інформацією про дитину кандидати, які бажають особисто познайомитися з потенційними майбутніми членами сім’ї, будуть направлені за місцем проживання (перебування) неповнолітньої особи для організації зустрічі з нею. Після встановлення контакту з дитиною потенційні усиновлювачі звертаються до служби у справах дітей за місцем проживання дитини та заявляють про бажання усиновити визначену дитину. За зверненням кандидата в усиновлювачі відділ у справах дітей протягом 10 днів складає висновок із зазначенням доцільності та можливості здійснення цієї процедури. Після звернення до служби у справах дітей та сім’ї, проходження відповідної процедури та курсів, усиновлювачам необхідно звернутися до районного суду за місцем фактичного проживання дитини. Перелік документів для усиновлення може різнитися від обставин справи та особливостей сім’ї. Строки розгляду справи про усиновлення судом В цілому справа в суді розглядається орієнтовно декілька місяців за 1-2 судових засідань. Однак, не варто забувати, що усиновлення дитини з багатьох точок зору є складною справою, особливо в умовах війни. Чи можливе усиновлення в Україні під час війни? На початку повномасштабного вторгнення рф, з огляду на об’єктивну реальність, усиновлення було неможливим і фактично призупиненим. Проте наразі цей процес відновлено. У квітні 2023 року Верховна Рада України розповсюдила повідомлення про те, що на час дії воєнного стану процедура усиновлення не змінюється і має відбуватися на загальних підставах з урахуванням норм національного законодавства. Проте на окремих територіях, де ведуться бойові дії, забезпечити кожен етап цього процесу вкрай складно. Це пов’язано з тим, що служби у справах дітей і суди досі не можуть повноцінно виконувати свої обов’язки. Тому усиновлювати можна лише дітей, які не перебувають на окупованій території чи в районі активних бойових дій. За яких обставин дитина може бути усиновлена? дитина, яку планують усиновити, має статус сироти; дитина позбавлена батьківського піклування; батьки дитини нотаріально посвідчили свою згоду на усиновлення дитини; дитина має перебувати на обліку для усиновлення. За цей процес відповідають служби у справах дітей та державні органи соціального обслуговування. Право на усиновлення дітей мають як українці, так і іноземці. Якщо на початку повного вторгнення це було неможливо для громадян інших країн, то тепер усі процедури оновлено і для них. Хто має право усиновити дитину? особи молодше 21 року; недієздатні або обмежено дієздатні особа; особи, позбавлені батьківських прав (якщо ці права не поновлені); особи, що перебувають на обліках у нарко-психдиспансерах; особи, що зловживають алкоголем або іншими одурманюючими речовинами; хворі на перелік захворювань, затверджений МОЗ; особи, що за станом здоров’я самі він потребують стороннього догляду; особи, раніше засуджені за вчинення кримінального правопорушення; особи без громадянства. Які документи потрібні для усиновлення дитини? Для усиновлення неповнолітньої дитини необхідно подати письмову заяву до служби у справах дітей за місцем свого проживання. Заява має бути написана в присутності працівника вказаної служби та завірена ним. Якщо чоловік або дружина не можуть звернутися до відділу особисто, один із подружжя може подати документ, засвідчений нотаріально. Заяви пишеться у довільній формі та до неї мають бути додані наступні документи: копія паспорта або іншого документа, що посвідчує особу; довідка про заробітну плату за останні шість місяців або копія довідки про доходи за попередній календарний рік, засвідчена органом ДФС; Якщо усиновлювачі є сімейною парою, таку довідку може подати один із подружжя, який має постійний дохід. Сукупний дохід кожного члена сім’ї не може бути нижчим від прожиткового мінімуму, встановленого законом. Відповідно до Закону про Державний бюджет України на 2024 рік, на одну особу на місяць припадає 2920 грн. Також за наявності необхідно надати наступні документи: копія свідоцтва про шлюб, виданого органом реєстрації актів цивільного стану (якщо заявник перебуває у шлюбі); висновки щодо стану здоров’я кожного заявника; нотаріально посвідчена письмова згода другого з подружжя на усиновлення дитини (у разі усиновлення дитини одним з подружжя), якщо інше не встановлено законом; довідка про несудимість на кожного заявника, видана органом внутрішніх справ за місцем проживання; копії документів, що підтверджують право власності чи користування житловим приміщенням; довідка про проходження курсу навчання з питань виховання дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, з пропозицією за формою, затвердженою Мінсоцполітики, щодо кількості, віку та стану здоров’я неповнолітніх, яких заявник може усиновити (вказана довідка не потрібна, якщо усиновлювач є родичем цієї дитини, опікуном, піклувальником, прийомним батьком чи усиновлювачем). Крім того, законодавство не визначає мінімальний розмір житла для подружжя, яке усиновлює дитину. ВАЖЛИВО! Усиновлювачі мають забезпечити місце для виконання дитиною домашніх завдань та окреме місце для сну. Крім того, житлове приміщення повинно мати задовільні санітарні умови. Якщо Вам потрібна процесійна консультація щодо усиновлення дитини в Україні, Ви можете отримати її безкоштовно.
Як правильно подати позов до суду: 5 обов’язкових кроків
Як правильно подати позов до суду: 5 обов’язкових кроків розкажемо у цій статті. Більш економічно, звичайно, скласти позов чи заяву самостійно без участі представника, однак це ризики, що документ може бути складно не правильно і Ваше звернення до суду залишиться без руху і Ви втратите час та гроші за судовий збір. Тому, краще звернутися за професійною правовою допомогою, де Вам зроблять усе швидко і правильно. У випадку, якщо особа все ж вирішила діяти самостійно з будь-яких причин, вона може подати свій позов чи заяву до суду самостійно, виконавши наступні кроки: 1. Роздрукувати свою позовну заяву у трьох примірниках. До суду Ви маєте подати два примірники позовної заяви з розрахунку: один екземпляр для суду, а інший для відповідача. Один аналогічний екземпляр краще залишити собі, бо він неодмінно знадобиться під час Вашої участі у судовому процесі та, щоб поставити штамп на Ваш екземпляр звернення у канцелярії суду, що свідчитиме про його надходження до відповідної установи. Кожна сторінка претензії повинна бути надрукована на окремому аркуші паперу (тобто друкується не з обох сторін паперу, а з одного боку). 2. Підготувати копії документів, що додаються до позову, у двох примірниках. Перелік документів (додатків), що додаються до вашої претензії, зазначені у кінці позовної заяви. Цей список слідує за словом «Додаток». Зробіть дублікати кожного документа, крім двох останніх пунктів («Квитанція про сплату судового збору» та «Копія позовної заяви відповідача та додатків»). У разі, якщо Ви самостійно склали позовну заяву, не зазначивши переліку додатків, то обов’язково попрацюйте ще над документом, або зверніться за професійною допомогою, оскільки суд опирається лише на ті докази, які йому надають сторони, самостійно нічого не встановлюючи. На кожній роздрукованій копії документа напишіть: «Згідно з оригіналом», укажіть своє прізвище та ініціали, підпис і поточну дату. Цим ви підтверджуєте, що копії документів, якими ви володієте, відповідають оригіналам. Далі розкладіть копії документів у дві стопки в порядку, зазначеному у зверненні до суду. Візьміть один примірник позовної заяви та скріпіть у ньому копії документів, а потім таким же чином скріпіть другий примірник документів. Таким чином, у вас має бути два примірники позовної заяви з додатками та один примірник позовної заяви без додатків (для власного використання). 3. Сплатити судовий збір. На 2024 рік судовий збір становить 40% прожиткового мінімуму (тобто 1211,2 грн.). За позовами про стягнення аліментів судовий збір не стягується. Деталі оплати судових витрат можна дізнатися в суді, куди ви подаєте заяву. Але зручніше скористатися національним веб-сервісом https://court.gov.ua/affairs/sudytax, де можна створити квитанцію на сплату судового збору та розрахуватися карткою. Переходьте за посиланням https://court.gov.ua/affairs/sudytax. Ви відразу побачите поле для введення назви суду в Швидкому пошуку суду. Почніть вводити назву суду, куди ви хочете подати позов, і виберіть відповідний суд зі запропонованого списку. Після цього відкриється обрана вами сторінка суду з деталями щодо сплати судового збору. Там Ви обираєте категорію справи, що Вас цікавить і сервіс сам обраховує суму судового збору та формує квитанцію, яку Ви одразу через Інтернет можете оплатити. Якщо ви бажаєте сплатити судовий збір карткою, натисніть на значок «Оплатити онлайн» і дотримуйтеся подальших інструкцій. Після успішного здійснення платежу необхідно зберегти та роздрукувати квитанцію на комп’ютері. Чек про здійснення оплати надходить на зазначену Вами електронну пошту протягом 10 хв. Якщо ви хочете сплатити судовий збір у касі банку, натисніть кнопку «Створити квитанцію», потім завантажте квитанцію на свій комп’ютер і роздрукуйте її. За цією квитанцією ви можете сплатити судовий збір у касі будь-якого банку. 4. Підписати позовну заяву та додати квитанції про сплату судового збору. Отже, після сплати судового збору необхідно мати квитанцію банку про суму платежу 1211,2 грн. або роздруковану квитанцію про сплату судового збору онлайн. Отримайте копію позову з додатками та прикріпіть до нього оригінал квитанції про сплату судового збору. Підпишіть кожну позовну заяву на останній сторінці. Підпис має стояти в одному рядку між датою подання позову та Вашим прізвищем, а також на кожній сторінці копії додатків так, як це зазначено у кроці другому цієї статті. 5. Подати особисто або надіслати позов до суду. Перш за все, необхідно правильно визначити юрисдикцію суду, до якого має бути подано позов, інакше матеріали можуть лишитися без руху, або бути поверненні заявнику. Подати позов до суду можна двома способами: безпосередньо в канцелярії суду або надіславши поштою. Якщо суд знаходиться недалеко від вас, краще подати позов до канцелярії суду. Для цього необхідно мати при собі паспорт. Надати працівникам суду два пакети документів (позов з додатками) та копію позовної заяви без додатків. Працівники суду перевірять пакет на повноту і, якщо позов зареєстровано, копію повернуть вам (без додатків) з відміткою про те, що позов отримано. Щоб подати претензію поштою, необхідно спочатку придбати конверт (бажано формату А4). Зазначити своє ім’я та адресу у верхньому лівому кутку конверта. У нижньому правому куті конверта вказується найменування суду, поштова адреса та поштовий індекс. Поштову адресу суду можна знайти на сайті Судової влади https://court.gov.ua/affairs/sudytax/. Обидва пакети документів (позов з додатками) помістити в конверт і залишити копію позовної заяви без додатків собі. Надішліть конверт рекомендованим листом і не забудьте отримати поштову квитанцію з трек-номером, за яким можна відстежити доставку листа на сайті Укрпошти. Приблизно через 10 днів після подачі позову ви повинні отримати поштою судову повістку. Ви також можете знайти заплановані дати судових засідань у розділі «Інформація щодо розгляду справ» на веб-сайті суду. Якщо все ж процедура видажться Вам складною, то зекономте свій час на нерви, довіривши свою справу професіоналам, які точно знають як правильно подати позов до суду.
Розлучення в Україні: ціна, строки, процедура
Розлучення в Україні: ціна, строки, процедура У цій статті ми розкажемо про розлучення в Україні: ціна, строки, процедура. Що таке розлучення? Розлучення, також відоме як розірвання шлюбу – є процесом розриву подружніх стосунків. Його слід відрізняти від заяви про анулювання (тобто шлюб, який з самого початку не мав юридичної сили чи обґрунтування та суперечить закону). У більшості країн це вимагає залучення уповноважених осіб: наприклад, суддів, щоб визначити процедуру розподілу майна, опіку над дітьми, визначити порядок побачень з дітьми, аліменти та пов’язані з цим питання. Що таке шлюб? Відповідно до ст. 21 Сімейного кодексу України шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану. Проживання однією сім’єю жінки та чоловіка без шлюбу не є підставою для виникнення у них прав та обов’язків подружжя. Релігійний обряд шлюбу не є підставою для виникнення у жінки та чоловіка прав та обов’язків подружжя, крім випадків, коли релігійний обряд шлюбу відбувся до створення або відновлення органів державної реєстрації актів цивільного стану. Внаслідок чого припиняється шлюб? Відповідно до ч. 2 ст. 104 Сімейного кодексу України шлюб припиняється внаслідок його розірвання. Шлюб може бути припинено: внаслідок його розірвання за спільною заявою подружжя або одного з них; внаслідок його розірвання за спільною заявою подружжя на підставі рішення суду; внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду. Коли шлюб можна розірвати без звернення до суду? У разі відсутності у шлюбі дітей, розірвання шлюбу може бути реалізовано, шляхом звернення до органу державної реєстрації актів цивільного стану з заявою про розірвання шлюбу. Який документ засвідчує факт розірвання шлюбу? Документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили. У разі, якщо Вам необхідна допомога адвоката щодо розлучення, юристи адвокатського бюро «Лесь і партнери» нададуть якісну, детальну та безкоштовну консультацію щодо розлучення. У випадку прийняття рішення самостійного звернення до відповідних органів з метою розірвання шлюбу, Вам необхідно: подати заяву на розлучення, відшукавши її зразок в мережі Інтернет; сформувати та оплатити квитанцію про сплату судового збору; визначити юрисдикцію суду, до якого саме Вам необхідно подати матеріали; подати документи до суду; приймати участь у судових засіданнях та відстежувати рух справи; самостійно представляти свої інтереси в суді. За таких обставин Ви сплачуєте лише судовий збір, який у подальшому має бути повернено Вам відповідачем. Якщо Ви хочете швидкого та якісного вирішення Вашого питання щодо розірвання шлюбу, то адвокати Адвокатського бюро «Лесь і Партнери» зроблять усе самостійно. Адвокат з розлучень робить все за Вас: надає первинну безкоштовну консультацію телефоном; готує позовну заяву до суду про розірвання шлюбу; формує та оплачує квитанцію про судовий збір; подає документи до суду; відстежує рух справи у суді та відвідує судові засідання; контролюватиме хід справи до моменту винесення рішення суду; надішле Вам рішення суду в електронному та/чи паперовому вигляді. У такому випадку, окрім судового збору Ви додатково оплачуєте послуги адвоката, вартість послуг формується від обсягу робіт та обговорюється індивідуально. Адвокати адвокатського бюро «Лесь і партнери» допоможу розлучитися якісно і швидко за наступних обставин: розлучення за згодою обох з подружжя; розлучення без присутності зацікавлених сторін; розлучення за зверненням одного з подружжя; розлучення з іноземцем. Якщо вам потрібна допомога адвоката з розлучень, телефонуйте.