АДВОКАТ В КИЄВІ – ЦІНИ НА ПОСЛУГИ АДВОКАТА
Адвокат в Києві та ціни на його послуги залежать від кількох факторів, про які ми розкажемо нижче. Вид юридичної допомоги / Напрямок Вартість I. КОНСУЛЬТАЦІЯ ТА АНАЛІТИКА Консультація адвоката по сімейним та цивільним справам (без вивчення документів) 1 тис. грн. Консультація адвоката по сімейним та цивільним справам з вивченням документів від 2 тис. грн. Консультація адвоката по кримінальній справі (без вивчення документів) 2 тис. грн. Консультація адвоката по кримінальній справі з вивченням документів 4500 грн. Вивчення та аналіз матеріалів справи (за 1 том) 4500 грн. II. ПОЗАCУДОВЕ ВРЕГУЛЮВАННЯ ТА ПРАВОВИЙ СУПРОВІД Участь в переговорах та медіація (пошук компромісу) 100 $/год. Адвокатський запит (збір доказів, отримання інформації) Від 3,5 тис. грн Представництво в установах, підприємствах, органах влади 5 тис. грн. (до 1 год) + 3 тис./год. Розробка та правовий аналіз договорів (позика, оренда тощо) 100 $ Написання юридично значущих скарг, заяв, клопотань від 5 тис. грн. Розробка претензії або відповіді на претензію Від 8 тис. грн. III. СУДОВЕ ПРЕДСТАВНИЦТВО У СКЛАДНИХ СПОРАХ (КОМПЛЕКС «ПІД КЛЮЧ») Комплексний супровід кримінальної справи на стадії досудового слідства Від 1 тис. $ Комплексний супровід цивільної справи Від 500 $ Розлучення та аліменти 5 тис. грн. IV. РОБОТА У ВИЩИХ ІНСТАНЦІЯХ (АПЕЛЯЦІЯ ТА КАСАЦІЯ) Апеляція по кримінальній справі від 500 $ Апеляція по цивільній справі від 10 тис. грн. Апеляція на протокол про адміністративне правопорушення від 10 тис. грн. Касація по кримінальній справі від 1 тис. $ Касація по цивільній справі Від 500 $ ВАЖЛИВО! Вартість вказана орієнтовно. Для більш конкретної оцінки по часу і вартості, зв’яжіться з нами. Що таке ціна на послуги адвоката? Ціна – це виражена у цифровому еквіваленті оплата наданих послуг адвоката у взаємовигідній формі. Зазвичай, адвокати в оплату своїх послуг вимагають саме грошові кошти, хоча оплата може бути у будь-якій формі, чи безоплатною, але обов’язково за попередньою домовленістю. Що входить у ціну адвокатських послуг: консультація клієнта; вивчення документів; аналіз актуальної судової практики по проблемі; погодження алгоритму дій з клієнтом; написання грамотного документу; друк документу та додатків; подача вказаного документу до місця його розгляду; підготовка до слідчої дії чи судового засідання; дорога до суду і назад. ВАЖЛИВО! Всі ці дії вимагають значного часу та високого рівня концентрації адвоката на процесі. Від чого залежить вартість послуг адвоката? Вартість надання адвокатських послуг залежить від: галузі права (сімейні справи найдешевші, кримінальні- найдорожчі); від тяжкості справи (тяжкості кримінальної статті, чи обсягу бухгалтерських документів, якщо це цивільний процес тощо); від досвіду (адвокат-новачок зазвичай коштує дешевше, ніж досвідчений); від організаційної форми діяльності адвоката (самозайнятий адвокат коштує зазвичай дешевше, ніж адвокат з великої адвокатської фірми); Місця знаходження суду чи органу, який веде розслідування чи розгляд справи (залучати іногороднього адвоката зазвичай дорожче, ніж місцевого). Що робити якщо клієнт не виконує умови договору та не оплачує надані адвокатом послуги? У випадку не виконання клієнтом своїх зобов’язань у частині несплати гонорару адвоката останній має право в односторонньому порядку розірвати догорів. Крім того, у разі несплати клієнтом наданих послуг адвокатом, останній може звернутися до суду з такою вимогою і вірогідно вона буле задоволена. Крім того, правила адвокатської етики дозволяють адвокату утримувати у себе оригінали документів клієнта до моменту повного розрахунку за послуги адвоката. ВАЖЛИВО! На даний момент ринок надання юридичних послуг перенасичений. Тому за будь-якого бюджету за бажання особа зможе знайти адвоката. Інше питання чи буде цей адвокат достатньої кваліфікації, щоб вирішити Вашу проблему. Чи можна оплачувати послуги адвоката частинами? Так, можна. Це має бути закріплено у договорі про надання правничої допомоги чи у додатку до нього. ВАЖЛИВО! Якщо Вам потрібна якісна правнича допомога у вирішенні Вашої ситуації, обов’язково читайте відгуки про адвоката, запитуйте чи має він позитивний досвід у аналогічних справах тощо.
Обшук (ст. 234 КПК України)
Обшук (ст. 234 КПК України) – це слідча (розшукова) дія примусового характеру, яка полягає у цілеспрямованому обстеженні приміщень, будівель та ділянок місцевості, що перебувають у віданні обшукуваного, членів його родини або організації чи установи, з метою виявлення, фіксації та вилучення знарядь злочину, зброї, предметів і цінностей, здобутих злочинним шляхом, документів та інших об’єктів, що мають значення для кримінального провадження, а також встановлення місцезнаходження розшукуваних осіб і їх затримання. Підстави для проведення обшуку (ст. 234 КПК України) Єдиною підставою для проведення обшуку є ухвала слідчого судді, який може винести її лише на підставі звернення процесуальної особи, що здійснює кримінальне провадження. Протягом якого часу суд розглядає клопотання про обшук (ст. 234 КПК України)? Клопотання про обшук розглядається слідчим суддею невідкладно в день його надходження за участі слідчого або прокурора. ВАЖЛИВО! Неможливість слідчого, прокурора з поважних причин взяти участь у розгляді клопотання не дає підстав для відкладення його розгляду на інший день. Чи може потерпілий звернутися до суду з клопотанням про проведення обшуку (ст. 234 КПК України)? Не можуть звертатися з клопотанням про проведення обшуку до слідчого судді сторона захисту чи потерпілий, які мають лише право подати таке клопотання особі, котра здійснює досудове розслідування. З якою метою проводиться обшук (ст. 234 КПК України)? Обшук проводиться з метою: виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення; відшукання знаряддя кримінального правопорушення або майна, яке було здобуте у результаті його вчинення; встановлення місцезнаходження розшукуваних осіб. Чи може суд відмовити у проведенні обшуку (ст. 234 КПК України)? Слідчий суддя відмовляє у задоволенні клопотання про обшук, якщо прокурор, слідчий не доведе наявність достатніх підстав вважати, що: було вчинено кримінальне правопорушення; відшукувані речі і документи мають значення для досудового розслідування; відомості, які містяться у відшукуваних речах і документах, можуть бути доказами під час судового розгляду; відшукувані речі, документи або особи знаходяться у зазначеному в клопотанні житлі чи іншому володінні особи; за встановлених обставин обшук є найбільш доцільним та ефективним способом відшукання та вилучення речей і документів, які мають значення для досудового розслідування. ВАЖЛИВО! У разі відмови у задоволенні клопотання про дозвіл на обшук житла чи іншого володіння особи слідчий, прокурор не має права повторно звертатися до слідчого судді з клопотанням про дозвіл на обшук того самого житла чи іншого володіння особи, якщо у клопотанні не зазначені нові обставини, які не розглядалися слідчим суддею. Чи може бути проведений обшук без ухвали суду? Так, обшук без ухвали суду можливий лише у невідкладних випадках, пов’язаних із врятуванням життя людей та майна, або з безпосереднім переслідуванням осіб, які підозрюються у вчиненні злочину. У таких ситуаціях правоохоронці повинні отримати ухвалу суду після проведення обшуку (легалізувати його) протягом 24 годин. На що треба звернути увагу під час обшуку? Під час обшуку, обшукувана особа має звернути увагу на наступне: чи відповідає адреса зазначена в ухвалі суду фактичній адресі обшуку; чи мають будь-яке значення до обшукуваної особи фактичні обставини викладені в ухвалі про обшук; поняті були запрошені з числа сусідів чи уже приїхали з правоохоронними органами чи було роз’яснено право на захист перед тим, як правоохоронці зайшли у приміщення; чи відбувалася відеофіксація процесу обшуку; тощо. ВАЖЛИВО! Ми радимо одразу після того, як до Вас прийшли з обшуком – звертатися до адвоката за професійною правовою допомогою. ТЕРМІНОВИЙ ЦІЛОДОҐБОВИЙ ВИЇЗД АДВОКАТА НА ОБШУК 093-804-03-34
Встановлення факту володіння майном на окупованій території
Встановлення факту володіння майном на окупованій території – процедура підтвердження наявності майна в особи на праві приватної власності, яке перебуває на тимчасово окупованій території. В яких випадках необхідно встановлювати факт володіння майном на окупованій території? Питання підтвердження права власності на нерухомість залишається одним із ключових для мешканців тимчасово окупованих територій України. Особливо для тих, хто набув право власності до 2013 року, коли ще не працював Державний реєстр речових прав на нерухоме майно (ДРРП), а всі дані зберігалися виключно у паперовому вигляді в БТІ. Яким документом підтверджується право власності на майно? Наразі витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно є єдиним документом, який офіційно підтверджує право власності. Для чого потрібно підтвердити право власності на майно на окупованій території? Реєстрація житла у ДРРП необхідна для: отримання компенсацій за державною програмою «єВідновлення»; подання заяв до Міжнародного реєстру збитків для майбутніх репарацій; запобігання незаконному відчуженню майна окупаційними адміністраціями; оформлення спадщини. ВАЖЛИВО! Однак для власників нерухомості, які набули право власності до 2013 року, внесення даних до реєстру можливе лише за наявності довідки з архіву БТІ. У багатьох випадках отримати її неможливо через окупацію населеного пункту, втрату доступу до архівів або їх знищення. Що робити, якщо доступу до БТІ немає? Якщо архіви БТІ не були евакуйовані, а державний реєстратор відмовив у внесенні відомостей до ДРРП, власник нерухомості може звернутися до суду із заявою про встановлення факту володіння майном. Встановлення факту володіння майном через суд Встановлення факту володіння майном на окупованій території (ТОТ) здійснюється через суд (окреме провадження) за місцем проживання заявника на підконтрольній території, якщо документи втрачено. Докази включають копії документів, квитанції, довідки БТІ або свідчення. Для компенсації за пошкоджене майно необхідно подати заяву до [Реєстру збитків через застосунок «Дія»] Які документи потрібні для звернення до суду з метою встановлення факту володіння майном на окупованій території? Судова практика свідчить: рішення часто ухвалюються навіть за відсутності оригіналів правовстановлюючих документів. Для цього можуть використовуватися так звані непрямі докази, зокрема: копії технічних паспортів; договори купівлі-продажу; квитанції про оплату комунальних послуг; довідки органів місцевого самоврядування; показання сусідів або інших свідків (зокрема ВПО). Який орган вносить відомості в реєстр після винесення рішення судом про встановлення факту володіння майном на окупованій території ? Після набрання рішенням суду законної сили державний реєстратор або нотаріус зобов’язані внести інформацію про об’єкт нерухомості до ДРРП навіть без довідки з БТІ. ВАЖЛИВО! Будь-які «перереєстрації» майна окупаційною владою є незаконними, не визнаються Україною та не мають юридичної сили. Якщо у Вас виникли питання з приводу встановлення факту володіння майном на окупованій території звертайтеся до професіоналів адвокатського бюро «Лесь і Партнери».
Вітаємо Ірину Лесь з присвоєнням вченого звання доцента!
Лесь Ірина Олександрівна є засновником, управляючим партнером та провідним адвокатом адвокатського бюро “Лесь і Партнери”. Крім того, протягом всього життя вона займається науковою діяльністю та 11 років викладає право у провідних вищих навчальних закладах України за напрямом підготовки фахівців у галузі права. Лесь Ірина Олександрівна є кандидатом юридичних наук з 2017 року. Дисертацію на тему «Становлення та розвиток дисциплінарних правовідносин в органах міліції УСРР-УРСР (1919-1991 рр.)» захищено у спеціалізованій вченій раді Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна за спеціальністю 12.00.01 – теорія та історія держави і права; історія політичних і правових учень; отримано диплом кандидата юридичних наук. Ірина Лесь розпочала науково-педагогічну діяльність розпочала з вересня 2013 року у стінах Харківського національного університету внутрішніх справ, начаючись в ад’юнктурі. У 2016 році після успішного передзахисту дисертації – повернулася до практичних підрозділів Національної поліції України де продовжила працювати слідчим. У вереснія 2018 року знову повернулася до викладання на посаді викладача кафедри міжнародного права навчально-наукового інституту міжнародних відносин НАУ. З жовтня того ж року була переведена на посаду старшого викладача цієї ж кафедри. З лютого 2019 до червня 2024 перебувала на посаді доцента кафедри міжнародного та порівняльного правознавства факультету міжнародних відносин НАУ. З жовтня 2024 по теперішній час перебуває на посаді доцента кафедри конституційного права навчально-наукового інституту права та психології Національної академії внутрішніх справ. Наукову роботу Лесь І.О. успішно поєднує з викладацькою діяльністю. Вона на належному науково-теоретичному рівні проводить лекційні, семінарські та практичні заняття зі студентами та курсантами, додаткові консультації та тренінги, приймає заліки та екзамени з дисциплін кафедри. Забезпечує викладання дисциплін: «Конституційне право України», «Міжнародне право», «Міжнародні механізми захисту прав людини», «Практика застосування стандартів Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод» та інші. Має належним чином підготовлене методичне забезпечення основних навчальних дисциплін. Є автором (співавтором) цілого ряду наукових праць, до числа яких входять: монографії, наукові статті, тези конференцій, навчально-методичні рекомендації, курси лекцій. Лесь Ірина має необхідні аналітичні здібності, систематично працює над поглибленням теоретичних знань і практичних навичок. За період наукової діяльності підготувала 68 публікації, з них 66 наукового та 2 навчально-методичного характеру, у тому числі 28 наукових праць, опублікованих у вітчизняних і міжнародних рецензованих фахових виданнях, серед них 3 публікація у періодичному виданні, яке включено до наукометричної бази Scopus. Автор 1 одноособової монографії та двох колективних монографій. Після захисту кандидатської дисертації опубліковано 39 праці, з них 28 наукових та 5 методичного характеру, серед яких 3 монографії, одна з яких одноособова, в тому числі 3 публікація у періодичному виданні, яке включено до наукометричної бази Scopus. У період з 01.06.2022 р. по 31.07.2022 р. Лесь І.О. пройшла стажування «International jurisdiction protection and its current development trends» The Academy of Business and Health Sciences in Lodz (Республіка Польща). Крім того, Лесь І.О. взяла учать у позаплановому підвищенні кваліфікації, прийнявши участь у ХХ Міжнародній міждисциплінарній науково-практичній конференції імені доктора медичних наук Яніни Фетліньської «Психічне здоров’я як виклик для сучасного суспільства», що відбулася 23.10.2020 р. у м. Цеханув, Республіка Польща. Під час навчання, викладання та провадження наукової діяльності дбає про дотримання норм та етичних принципів академічної доброчесності, забезпечує контроль за її дотриманням здобувачами вищої освіти в освітньому процесі та науковій діяльності, уникає авторитарності та категоричності, погроз, примусу чи насильства, постійно дбає про культуру мовлення. Ми щиро вітаємо нашого лідера з черговим досягненням, пишаємося та бажаємо не зупинятися на досягнутому!
Диверсія (ст. 113 КК України)
Диверсія (ст. 113 КК України)– це вчинення з метою ослаблення держави вибухів, підпалів або інших дій, спрямованих на масове знищення людей, заподіяння тілесних ушкоджень чи іншої шкоди їхньому здоров’ю, на зруйнування або пошкодження об’єктів, які мають важливе народногосподарське чи оборонне значення, а також вчинення з тією самою метою дій, спрямованих на радіоактивне забруднення, масове отруєння, поширення епідемій, епізоотій чи епіфітотій. Відповідальність за вчинення диверсії (ст. 113 КК України) ч. 1 ст. 113 КК України, диверсія, – карається позбавленням волі на строк від десяти до п’ятнадцяти років з конфіскацією майна або без такої ч. 2 ст. 113 КК України, диверсія вчинена в умовах воєнного стану або в період збройного конфлікту, – караються позбавленням волі на строк п’ятнадцять років або довічним позбавленням волі, з конфіскацією майна. З якого віку настає відповідальність за диверсію? Суб’єкт злочину диверсії – фізична осудна особа, що досягла 14 років. Об’єкти, які мають важливе народногосподарське чи оборонне значення? Предметом диверсії є об’єкти, які мають важливе народногосподарське чи оборонне значення (електростанції, оборонні підприємства, шляхи сполучення, нафто- і газопроводи та ін.), тварини, рослини, земельні угіддя, водойми, ліси тощо. ВАЖЛИВО! Зруйнування та пошкодження підприємств, споруд, шляхів і засобів сполучення, засобів зв’язку або іншого державного чи суспільного майна полягає як у повному їх знищенні, так і частковому пошкодженні в будь-який спосіб. В якому випадку масове отруєння людей може бути розцінене як диверсія? Масове отруєння людей, як і поширення епідемій, є злочинною діяльністю, спрямованою на спричинення смерті чи шкоди здоров’ю значної, частіше невизначеної кількості осіб. Способи здійснення можуть бути різними (отруєння продуктів харчування, джерел води, зараження їжі хвороботворними мікроорганізмами тощо). Чи буде вважатися подія диверсією, якщо відсутні суспільно-небезпечні наслідки? Так, диверсія є злочином з усіченим складом і визнається закінченою з моменту здійснення вибухів, підпалів або інших дій, спрямованих на досягнення зазначених у законі небезпечних наслідків, тобто незалежно від фактичного спричинення смерті, тілесних ушкоджень, зруйнування або пошкодження об’єктів, радіоактивного забруднення та настання інших наслідків. Яка різниця між диверсією (ст. 113 КК України) та пошкодженням майна (ст. 194 КК України)? Суб’єктивна сторона диверсії характеризується виною у формі прямого умислу, що поєднаний з метою ослаблення держави, тобто заподіяння шкоди її економічній системі, обороноздатності, внутрішній безпеці тощо. Саме ця мета відрізняє диверсію від інших злочинів, пов’язаних із знищенням чи пошкодженням майна, заподіянням шкоди життю, здоров’ю, економічних та інших злочинів. Найпоширеніші випадки диверсії (ст. 113 КК України) У зв’язку з воєнною агресією рф проти незалежної України доволі частіше зустрічаються випадки диверсій, вчинених особами різного віку. Класичними і найпоширенішими на п’ятому році війни випадками диверсій є ситуації, коли невідомі надсилають рандомним громадянам на «telegram» пропозицію «підзаробити». Особи з різних причин: ідеологічних, корисливих тощо погоджуються на прохання підпалу електрощитового ящика на залізничних лініях. Куратор просить зафільмувати процес на відео. Після здійснення злочину, відео надсилається «замовнику», який надсилає грошові кошти в розмірі від 400 грн. до 1 тис. доларів. Порада адвоката Немає таких грошей, що варті свободи, якою особа ризикує, вчиняючи такий тяжкий злочин. Закон безпощадний до осіб, що вчиняють злочини проти держави в умовах воєнного часу. Якщо Вам надійшло подібне повідомлення про співпрацю на «telegram» чи у будь-який інший спосіб, то або терміново заблокуйте адресанта або повідомте на гарячу лінію СБУ за телефоном 0 800 501 482, але ні в якому разі не погоджуйтеся на співпрацю ні за які гроші. У випадку, якщо з якихось причин Ви надали згоду на співпрацю, вчинили якісь активні дії з метою підготовки до вчинення завдання, спрямованого на дестабілізацію України – зв’яжіться з адвокатом. ВАЖЛИВО! Диверсія є особливо тяжким злочином, відповідальність за який передбачена у вигляді 15 років позбавлення волі або довічного позбавлення волі, але правильно зайнята правова позиція захисту значно мінімізує негативні наслідки.
Терористичний акт (ст. 258 КК України) та супутні злочини (ст.ст. 258-1, 258-2, 258-3, 258-4, 258-5, 258-6 КК України)
Терористичний акт (ст. 258 КК України) та супутні злочини (ст.ст. 258-1, 258-2, 258-3, 258-4, 258-5, 258-6 КК України), на жаль, у зв’язку з агресією рф стають доволі частими. Терористичний акт – це застосування зброї, вчинення вибуху, підпалу чи інших дій, які створювали небезпеку для життя чи здоров’я людини або заподіяння значної майнової шкоди чи настання інших тяжких наслідків, якщо такі дії були вчинені з метою порушення громадської безпеки, залякування населення, провокації воєнного конфлікту, міжнародного ускладнення, або з метою впливу на прийняття рішень чи вчинення або невчинення дій органами державної влади чи органами місцевого самоврядування, службовими особами цих органів, об’єднаннями громадян, юридичними особами, міжнародними організаціями, або привернення уваги громадськості до певних політичних, релігійних чи інших поглядів винного (терориста), а також погроза вчинення зазначених дій з тією самою метою. Відповідальність за вчинення терористичного акту (ст. 258 КК України) ч. 1 ст. 258 КК України, вчинення терористичного акту – карається позбавленням волі на строк від п’яти до десяти років з конфіскацією майна або без такої; ч. 2 ст. 258 КК України, ті самі дії, вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб, або якщо вони призвели до заподіяння значної майнової шкоди чи інших тяжких наслідків, – караються позбавленням волі на строк від семи до дванадцяти років з конфіскацією майна або без такої; ч. 3 ст. 258 КК України, дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, що призвели до загибелі людини, – караються позбавленням волі на строк від десяти до п’ятнадцяти років або довічним позбавленням волі з конфіскацією майна або без такої. ВАЖЛИВО! Особа звільняється від кримінальної відповідальності за діяння, передбачене частиною першою цієї статті в частині погрози вчинення терористичного акту, якщо вона до повідомлення їй про підозру у вчиненні нею злочину добровільно повідомила правоохоронний орган про цей злочин, сприяла його припиненню або розкриттю, у разі якщо внаслідок цього і вжитих заходів було відвернено небезпеку для життя чи здоров’я людини або заподіяння значної майнової шкоди чи настання інших тяжких наслідків, якщо в її діях немає складу іншого злочину. З якого віку особу може бути притягнуто до відповідальності за вчинення терористичного акту (ст. 258 КК України)? Відповідальність за терористичний акт настає з чотирнадцяти років (ч. 2 ст. 22 КК України). ВАЖЛИВО! Терористичний акт завжди вчиняється умисно з політичною метою. Відповідальність за втягнення у вчинення терористичного акту (ст. 258-1 КК України) ч. 1 ст. 258-1 КК України, втягнення особи у вчинення терористичного акту або примушування до вчинення терористичного акту з використанням обману, шантажу, уразливого стану особи, або із застосуванням чи погрозою застосування насильства – карається позбавленням волі на строк від трьох до п’яти років з конфіскацією майна або без такої; ч. 2 ст. 258-1 КК України, дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені щодо кількох осіб або повторно, або за попередньою змовою групою осіб, або службовою особою з використанням службового становища, – караються позбавленням волі на строк від чотирьох до семи років з конфіскацією майна або без такої. З якого віку особу може бути притягнуто до відповідальності за вчинення терористичного акту (ст. 258-1 КК України)? Відповідальність за терористичний акт настає з шістнадцяти років. Відповідальність за публічні заклики до вчинення терористичного акту (ст. 258-2 КК України) ч. 1 ст. 258-2 КК України, публічні заклики до вчинення терористичного акту, а також розповсюдження, виготовлення чи зберігання з метою розповсюдження матеріалів з такими закликами – караються виправними роботами на строк до двох років або пробаційним наглядом на строк до трьох років, або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на той самий строк з конфіскацією майна або без такої; ч. 2 ст. 258-2 КК України, ті самі дії, вчинені з використанням засобів масової інформації, – караються обмеженням волі на строк до чотирьох років або позбавленням волі на строк до п’яти років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна або без такої. З якого віку особу може бути притягнуто до відповідальності за вчинення терористичного акту (ст. 258-1 КК України)? Відповідальність за терористичний акт настає з шістнадцяти років. Відповідальність за створення терористичної групи чи терористичної організації (ст. 258-3 КК України) ч. 1 ст. 258-3 КК України, створення терористичної групи чи терористичної організації, керівництво такою групою чи організацією або участь у ній, а так само організаційне чи інше сприяння створенню або діяльності терористичної групи чи терористичної організації – караються позбавленням волі на строк від восьми до п’ятнадцяти років з конфіскацією майна або без такої; ВАЖЛИВО! Звільняється від кримінальної відповідальності за діяння, передбачене частиною першою цієї статті, особа, крім організатора і керівника терористичної групи чи терористичної організації, яка добровільно повідомила правоохоронний орган про відповідну терористичну діяльність, сприяла її припиненню або розкриттю злочинів, вчинених у зв’язку із створенням або діяльністю такої групи чи організації, якщо в її діях немає складу іншого злочину. Що таке терористична група (ст.258-3 КК України)? Ознаками терористичної групи є: а) двоє чи більше членів групи; б) домовленість між членами групи про спільне вчинення одного чи кількох злочинів, передбачених частинами 1, 2 або 3 ст. 258 КК або ст. 349 КК. Що таке терористична організація (ст.258-3 КК України)? Ознаками терористичної організації є стійке об’єднання осіб, які: а) з метою вчинення одного чи кількох злочинів, передбачених частинами 1, 2 або 3 ст. 258 КК або ст. 349 КК; б) здійснили в межах об’єднання розподіл функцій; в) досягли домовленості про певні правила поведінки під час підготовки і вчинення цих злочинів. З якого віку особу може бути притягнуто до відповідальності за вчинення терористичного акту (ст. 258-3 КК України)? Відповідальність за терористичний акт настає з шістнадцяти років. Відповідальність за сприяння вчиненню терористичного акту, проходження навчання тероризму (ст. 258-4 КК України) ч. 1 ст. 258-4 КК України, вербування, озброєння, навчання особи з метою вчинення терористичного акту, а так само використання особи з цією метою, проходження навчання тероризму – караються позбавленням волі на строк від трьох до восьми років з конфіскацією майна або без такої; ч. 2 ст. 258-4 КК України, ті самі дії, вчинені щодо кількох осіб (крім проходження навчання тероризму) або повторно, або за попередньою змовою групою осіб, або службовою особою з використанням свого службового становища, – караються позбавленням волі на строк від восьми до десяти років з
Колабораційна діяльність (ст. 111-1 КК України)
Колабораційна діяльність (ст. 111-1 КК України) – публічне заперечення громадянином України здійснення збройної агресії проти України, встановлення та утвердження тимчасової окупації частини території України або публічні заклики громадянином України до підтримки рішень та/або дій держави-агресора, збройних формувань та/або окупаційної адміністрації держави-агресора, до співпраці з державою-агресором, збройними формуваннями та/або окупаційною адміністрацією держави-агресора, до невизнання поширення державного суверенітету України на тимчасово окуповані території України. Яка відповідальність настає за колабораційна діяльність (ст. 111-1 КК України)? ч. 1 ст. 111-1 КК України за публічне заперечення громадянином України здійснення збройної агресії проти України, встановлення та утвердження тимчасової окупації частини території України або публічні заклики громадянином України до підтримки рішень та/або дій держави-агресора, збройних формувань та/або окупаційної адміністрації держави-агресора, до співпраці з державою-агресором, збройними формуваннями та/або окупаційною адміністрацією держави-агресора, до невизнання поширення державного суверенітету України на тимчасово окуповані території України –караються позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від десяти до п’ятнадцяти років. ч. 2 ст. 111-1 КК України за добровільне зайняття громадянином України посади, не пов’язаної з виконанням організаційно-розпорядчих або адміністративно-господарських функцій, у незаконних органах влади, створених на тимчасово окупованій території, у тому числі в окупаційній адміністрації держави-агресора, – карається позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від десяти до п’ятнадцяти років з конфіскацією майна або без такої. ч. 3 ст. 111-1 КК України за здійснення громадянином України пропаганди у закладах освіти незалежно від типів та форм власності з метою сприяння здійсненню збройної агресії проти України, встановленню та утвердженню тимчасової окупації частини території України, уникненню відповідальності за здійснення державою-агресором збройної агресії проти України, а також дії громадян України, спрямовані на впровадження стандартів освіти держави-агресора у закладах освіти, – караються виправними роботами на строк до двох років або арештом на строк до шести місяців, або позбавленням волі на строк до трьох років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від десяти до п’ятнадцяти років. ч. 4 ст. 111-1 КК України за предачу матеріальних ресурсів незаконним збройним чи воєнізованим формуванням, створеним на тимчасово окупованій території, та/або збройним чи воєнізованим формуванням держави-агресора, та/або провадження господарської діяльності у взаємодії з державою-агресором, незаконними органами влади, створеними на тимчасово окупованій території, у тому числі окупаційною адміністрацією держави-агресора, – караються штрафом до десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням волі на строк від трьох до п’яти років, з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від десяти до п’ятнадцяти років та з конфіскацією майна. ч. 5 ст. 111-1 КК України за добровільне зайняття громадянином України посади, пов’язаної з виконанням організаційно-розпорядчих або адміністративно-господарських функцій, у незаконних органах влади, створених на тимчасово окупованій території, у тому числі в окупаційній адміністрації держави-агресора, або добровільне обрання до таких органів, а також участь в організації та проведенні незаконних виборів та/або референдумів на тимчасово окупованій території або публічні заклики до проведення таких незаконних виборів та/або референдумів на тимчасово окупованій території –караються позбавленням волі на строк від п’яти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від десяти до п’ятнадцяти років та з конфіскацією майна або без такої. ч. 6 ст. 111-1 КК України за організацію та проведення заходів політичного характеру, здійснення інформаційної діяльності у співпраці з державою-агресором та/або його окупаційною адміністрацією, спрямованих на підтримку держави-агресора, її окупаційної адміністрації чи збройних формувань та/або на уникнення нею відповідальності за збройну агресію проти України, за відсутності ознак державної зради, активна участь у таких заходах – караються позбавленням волі на строк від десяти до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від десяти до п’ятнадцяти років та з конфіскацією майна або без такої. ч. 7 ст. 111-1 КК України за добровільне зайняття громадянином України посади в незаконних судових або правоохоронних органах, створених на тимчасово окупованій території, а також добровільна участь громадянина України в незаконних збройних чи воєнізованих формуваннях, створених на тимчасово окупованій території, та/або в збройних формуваннях держави-агресора чи надання таким формуванням допомоги у веденні бойових дій проти Збройних Сил України та інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, добровольчих формувань, що були утворені або самоорганізовувалися для захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, –караються позбавленням волі на строк від дванадцяти до п’ятнадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від десяти до п’ятнадцяти років та з конфіскацією майна або без такої. ВАЖЛИВО! Вчинення особами, зазначеними у частинах п’ятій – сьомій ст. 111-1 КК Українидій або прийняття рішень, що призвели до загибелі людей або настання інших тяжких наслідків, – карається позбавленням волі на строк п’ятнадцять років або довічним позбавленням волі, з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від десяти до п’ятнадцяти років та з конфіскацією майна або без такої. Що значить публічне заперечення громадянином України здійснення збройної агресії проти України? Публічним вважається поширення закликів або висловлення заперечення до невизначеного кола осіб, зокрема у мережі Інтернет або за допомогою засобів масової інформації. Що таке заходи політичного характеру в розумінні кримінального кодексу? У частині шостій ст. 111-1 КК України під заходами політичного характеру розуміються з’їзди, збори, мітинги, походи, демонстрації, конференції, круглі столи тощо. Що таке здійснення інформаційної діяльності в розумінні ст. 111-1 КК України? У частині шостій ст. 111-1 КК України під здійсненням інформаційної діяльності розуміється створення, збирання, одержання, зберігання, використання та поширення відповідної інформації. Що розуміється під тяжкими наслідками у ст. 111-1 КК України? Тяжкими наслідками у частині восьмій ст. 111-1 КК України вважається шкода, що в одну тисячу і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян. Якщо Вам потрібна консультація з приводу стратегії правового захисту у злочинах пов’язаних з колабораційною діяльністю, то ми допоможемо розібратися, телефонуйте.
Реєстрація Starlink на прохання сторонніх осіб – може бути розцінена як державна зрада
Реєстрація Starlink на прохання сторонніх осіб – може бути розцінена як державна зрада і кваліфікуватися за ч. 2 ст. 111 КК України та загрожувати довічним позбавленням волі з конфіскацією майна. Що таке державна зрада (ст. 111 КК України)? Державна зрада, тобто діяння, умисно вчинене громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній, економічній чи інформаційній безпеці України: перехід на бік ворога в період збройного конфлікту, шпигунство, надання іноземній державі, іноземній організації або їх представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України, – карається позбавленням волі на строк від дванадцяти до п’ятнадцяти років з конфіскацією майна або без такої. Частиною 2 ст. 111 КК України передбачено відповідальність за державну зраду, вчинену в умовах воєнного стану, – карається позбавленням волі на строк п’ятнадцять років або довічним позбавленням волі, з конфіскацією майна. Що таке Starlink? Starlink — це платформа супутникового інтернету компанії SpaceX, яка належить американському бізнесмену Ілону Маску. У країнах, де вже працює Starlink, встановлені наземні станції-шлюзи. Шлюз підключається до супутника, а той, у свою чергу, передає його сигнал на тарілку-термінал. По суті, супутник — дзеркало, яке ретранслює сигнал від наземної станції в одному місці до тарілки користувача в іншому. Чому Starlink відключено на окупованій території та рф? Starlink відключено на окупованих територіях України та в РФ для запобігання використанню окупантами західних технологій. SpaceX заблокувала незареєстровані термінали, впровадивши «білий список», що порушило зв’язок російських військ (зниження відеосигналу в 11 разів), ускладнило керування безпілотниками та призупинило штурми на окремих ділянках. Чому особи з окупанти потребують Starlink? Технології Starlink дозволяють армії рф мати безперервний зв’язок і своїми керівниками, отримувати оперативно інформацію з лінії фронту, зв’язуватися з використанням відео, тобто використовувати ці високі технології для збройної агресії. Чи є інтернет на окупованих територіях? На окупованих територіях України переважно наявний проводний інтернет операторів рф, однак він дуже повільний та не стабільний. У багатьох регіонах немає ні мобільного ні інтернет зв’язку, людям доводиться їхати 10-20 км до інших населених пунктів, щоб спіймати хоча б якийсь зв’язок. Як армія рф використовує Starlink ? Starlink та безпілотники (БПЛА) пов’язані через потребу у надійному високошвидкісному зв’язку з низькою затримкою. Окупанти монтують тарілку Starlink безпосередньо на дрон и це дозволяє здійснювати віддалене керування дронами на великих відстанях, передавати відео високої якості та забезпечує роботу в умовах відсутності класичного інтернету або роботи РЕБ (радіоелектронної боротьби). Навіщо окупантам просити громадян України реєструвати на себе Starlink? Так, як уже зазначалося вище, Starlink відключено на окупованих територіях України та в рф, а без реєстрації установка не буде працювати. Тому окупанти під різним приводом просять громадян України зареєструвати апарат на себе. Як зареєструвати Starlink? Реєстрація Starlink в Україні є обов’язковою для внесення до «білого списку» та уникнення блокування. Юридичні особи реєструються онлайн через портал Дія за допомогою КЕП, вказуючи дані про термінали. Фізичні особи та ФОПи проходять реєстрацію через ЦНАПчи відділення «Нова Пошта», надаючи паспорт, РНОКПП та дані пристрою. На одну особу можна зареєструвати лише один апарат Starlink. При цьому не потрібно пред’являти саму установку, тому сам апарат фізично знаходиться, наприклад, на окупованій території, а зареєстровано його на особу, що проживає в Києві. У якому разі наступає кримінальна відповідальність за реєстрацію Starlink? Кримінальна відповідальність за реєстрацію на себе установки Starlink для осіб, що перебувають на окупованій території наступає у разі доведення співпраці з армією рф та у разі виявлення серійного номеру Starlink на місці падіння дрона чи ракети. ВАЖЛИВО! Випадки, коли громадяни України реєстрували на себе Starlink для друзів, родичів, однокласників, коханих, а потім ці Starlink знаходили на місці влучання ворожого дрона – не є поодинокими. Що робити, якщо зареєстрував на себе Starlink, не знаючи що це злочин? Якщо Ви уже зареєстрували на себе Starlink для осіб окупованої території, то негайно повідомте про це органи СБУ та подайте заявку про деактивацію установки Starlink через службу підтримки. В такому разі Ви звільняєтесь від відповідальності, якщо не наступити тяжкі наслідки. Поради адвоката Ні в якому разі не вступайте в жодні види співпраці з представниками рф чи громадянами України, які перебувають на окупованих територіях і просять Вас про якісь послуги. Ворог вкрай підступний, а Закон безпощадний до всіх злочинів, що посягають на державну безпеку та незалежність.Немає таких грошей, які варті свободи. Якщо Вам потрібна консультація чи допомога у питаннях пов’язаних з реєстрацією Starlink на прохання третіх осіб – телефонуйте.
Від якої суми наступає кримінальна відповідальність за крадіжку у 2026 році
Сума збитку, необхідна для відкриття кримінального провадження по крадіжці або шахрайству визначається кожного року станом на 1 січня, оскільки залежить від суми прожиткового мінімуму, який щороку зростає. Від якої суми настає кримінальна відповідальність за крадіжку у 2026 році? Для відкриття кримінального провадження за крадіжку у 2026 році, кримінальна відповідальність настає, якщо вартість викраденого майна перевищує розмір одного прожиткового мінімуму для працездатної особи, що становить 3 328 гривень (1 прожитковий мінімум). Що таке дрібна крадіжка? Дрібніші крадіжки (до 832 грн) є адміністративними правопорушеннями, а суми від 832 грн до 3 328 грн підпадають під посилену адміністративну відповідальність, що визначається згідно з частиною 1 статті 51 КУпАП та постановами Кабміну. Відповідальність за крадіжку Відповідно до статті 185 Кримінального кодексу таємне викрадення чужого майна (крадіжка) карається: штрафом від однієї тисячі до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (в санкції НМДГ становить 17 грн); або громадськими роботами на строк від вісімдесяти до двохсот сорока годин; або виправними роботами на строк до двох років; або пробаційним наглядом на строк до п’яти років; або обмеженням волі на той самий строк. Відповідальність за дрібну крадіжку Відповідно до положень ч. 1 статті 51 КУпАП дрібна крадіжка тягне за собою: накладення штрафу від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; або громадські роботи на строк від двадцяти до тридцяти годин; або адміністративний арешт на строк до п’яти діб. Виходячи з положень ч. 2 статті 51 КУпАП, дія, передбачена частиною першою цієї статті, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить від 0,5 до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 832 грн до 3328 грн), – тягне за собою накладення штрафу від ста до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від тридцяти до сорока годин, або виправні роботи на строк до одного місяця з відрахуванням двадцяти процентів заробітку, або адміністративний арешт на строк від п’яти до десяти діб. Важливо! Кримінальний кодекс України містить дефініцію малозначності діяння, тобто такого акту поведінки особи, яке не вважається кримінальним правопорушенням, хоча має всі об’єктивні ознаки такого. Допомога адвоката у справах про крадіжки полягає, перш за все, у правильному розмежуванні крадіжки від інших схожих злочинів (грабіж, шахрайство, розбій) та мінімізації відповідальності шляхом, наприклад, доведення, що завдана злочином шкода є малозначною для потерпілого. Наприклад, 5 тис. грн. для особи з заробітною платою 20 тис. грн. є суттєвою сумою, а для особи з доходом 100 тис. грн. – малозначною, а отже може бути застосовано принцип малозначності і перекваліфіковано кримінальну статтю у адміністративну за дрібну крадіжку, що суттєво покращує становище особи, що притягається до відповідальності. Отже, сума збитку, необхідна для відкриття кримінального провадження по крадіжці у 2026 році становить 3328 грн., однак сам факт відкриття провадження не означає, що справа буде направлена до суду. Потрібна допомога кримінального адвоката? Не затягуйте з вирішенням проблем – записуйтесь на консультацію за тел. 093–804–03–34.
Розмір аліментів на утримання дитини у 2026 році
Розмір аліментів на утримання дитини у 2026 році залежить від віку дитини та встановлюється на основі прожиткового мінімуму. Мінімальна сума аліментів на утримання дитини у 2026 році Мінімально це половина прожиткового мінімуму (близько 1408,5 грн для дітей до 6 років і 1756 грн для 6-18 років) – у разі, якщо боржник не має ніякого джерела доходу. Рекомендована сума аліментів на утримання дитини у 2026 році Рекомендовано – цілий прожитковий мінімум (близько 2783-2817 грн та 3471-3512 грн відповідно). Максимальний розмір аліментів на утримання дитини у 2026 році Максимальна сума аліментів — 10 прожиткових мінімумів, що становить приблизно 27 830 – 28 170 грн (до 6 років) та 34 710 – 35 120 грн (6-18 років). ВАЖЛИВО! Максимальний розмір аліментів законодавством визначений лише в разі, якщо їх стягнення здійснюється за судовим наказом. Види стягнення аліментів на утримання дитини Аліменти можуть стягуватись у частці від заробітку платника або у твердій грошовій сумі. Як вигідніше стягувати аліменти у твердій грошовій сумі чи в частці від заробітку? Стягувати аліменти від частки заробітку вигідніше, якщо у платника є офіційне місце роботи. В такому випадку аліменти на дитину точно не будуть мінімальними, а разом із підвищенням доходу платника – автоматично буде зростати і сума аліментів на дитину. Зазвичай якщо у платника одна дитина і він не має інших утриманців, то ця частка становить ¼ від усіх видів доходів. Стягувати аліменти у твердій сумі вигідно, якщо у платника немає офіційних джерел доходу для того, щоб дитина отримувала більше ніж мінімальна сума аліментів. Однак така схема має дуже серйозний недолік. Бо з часом прожитковий мінімум і потреби дитини будуть рости, а сума залишатиметься сталою, тому доведеться час від часу повторно звертатися до суду з метою збільшення суми аліментів на утримання дитини. ВАЖЛИВО! Кожний випадок індивідуальний. Доцільно порадитися з юристом перед зверненням до суду, щоб вчинити якнайвигідніше в інтересах дитини. Найшвидший спосіб стягнення аліментів на утримання дитини Суть стягнення аліментів у наказному провадженні полягає в тому, що суд розглядає справу без виклику сторін. Стягувач аліментів подає до суду заяву про видачу судового наказу. Далі суд, перевіривши надані документи, виносить судовий наказ. Дана процедура займає за законом 5 робочих днів. Це найшвидший спосіб стягнути аліменти. ВАЖЛИВО! Однак за судовим наказом аліменти можна стягнути лише у чітко визначених розмірах. Зокрема це може бути 50 % прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, що на сьогодні становить біля 1400 гривень або ж частка від заробітку (доходу) платника аліментів, а саме: 1/4 — на одну дитину, 1/3 — на двох дітей, 1/2 — на трьох і більше дітей. При цьому закон встановлює межу максимального розміру аліментів, які можуть стягнути на підставі судового наказу, а саме: 10 прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку. Чи можливо отримати аліменти на утримання дитини у більшому розмірі ніж максимальний? Якщо стягувач бажає стягнути аліменти в іншому розмірі (як правило, в більшому), йому необхідно звертатись до суду з позовною заявою. Тоді справа може розглядатись з викликом сторін. Якщо справа розглядається у позовному провадженні, максимальний розмір не передбачений. Які обставини враховуються при визначенні розміру аліментів? При визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров’я та матеріальне становище дитини; стан здоров’я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення. Тобто, стягувач може претендувати на такий розмір аліментів, потребу в яких зможе довести. Головну роль будуть відігравати потреби дитини та фінансова спроможність платника аліментів. Потрібна допомога сімейного адвоката? Не затягуйте з вирішенням проблем – записуйтесь на консультацію за тел. 093–804–03–34.