Встановлення батьківства – визначена законодавством процедура офіційного визнання походження дитини від її біологічних батьків.
Наразі процедура визнання батьківства є достатньо популярною у порівнянні з минулими роками. Це пов’язано з виникненням у біологічного батька дитини обов’язків щодо утримання та піклування про неї.
Крім того, актуальною є процедура визнання батьківства у зв’язку з необхідністю отримання дитиною статусу члена сім’ї військовослужбовця та отримання грошової допомоги у зв’язку з його загибеллю.
За загальним правилом, у випадку, коли мати і батько перебувають між собою у зареєстрованому шлюбі, презюмується, що дитина походить від подружжя.
Згідно ч. 1 ст. 126 Сімейного кодексу України походження дитини від батька визначається за заявою жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою. Така заява може бути подана як до, так і після народження дитини до органу державної реєстрації актів цивільного стану.
ВАЖЛИВО! У випадку, якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, відповідно до ч. 2 статті 125 Сімейного кодексу України походження дитини від батька визначається або за спільною заявою матері та батька дитини або за рішенням суду.
УВАГА! Дитина, яка народжена до спливу десяти місяців після припинення шлюбу або визнання його недійсним, походить від подружжя (частини 1, 2 статті 122 Сімейного кодексу України).
ОДНАК! Подружжя, а також жінка та чоловік, шлюб між якими припинено, у разі народження до спливу десяти місяців після припинення їх шлюбу, мають право подати до органу державної реєстрації актів цивільного стану спільну заяву про невизнання чоловіка (колишнього чоловіка) батьком дитини.
Визнання походження дитини від батька за заявою жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою
Походження дитини від батька визначається за заявою жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою.
Така заява може бути подана як до, так і після народження дитини до органу державної реєстрації актів цивільного стану.
За загальним правилом, заяву необхідно подати особисто, що надає можливість впевнитись у добровільному волевиявленні осіб.
ВАЖЛИВО! Якщо заява про визнання батьківства не може бути подана особисто, вона може бути подана через представника або надіслана поштою, за умови її нотаріального засвідчення.
Визнання батьківства за рішенням суду
Відповідно до ст. 128 Сімейного кодексу України за відсутності заяви, право на подання якої встановлено ст. 126 Сімейного кодексу України, батьківство дитини може бути визнане за рішенням суду в порядку позовного провадження в цивільному судочинстві.
Підставою для визнання батьківства:
- відомості отримані після проведення судово-генетичної експертизи;
- покази свідків
- покази матері дитини;
Встановлення факту батьківства після смерті біологічного батька
У разі смерті чоловіка, який не перебував у шлюбі з матір’ю дитини, факт його батьківства може бути встановлений за рішенням суду.
Заява про встановлення факту батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до частини першої статті 135 Сімейного кодексу України (стаття 130 Сімейного кодексу України).
Ким може бути подано заяву про встановлення батьківства після смерті біологічного батька:
- матір’ю
- опікуном,
- піклувальником дитини,
- особою, яка утримує та виховує дитину
- самою дитиною, яка досягла повноліття.
Куди подається заява про встановлення батьківства після смерті біологічного батька?
Заяву про встановлення факту батьківства слід подавати до суду за місцем реєстрації заявника.
У випадку якщо з такою заявою звертається громадянин України, який проживає за межами країни, підсудність необхідно буде визначати за клопотанням громадянина до Верховного суду (ст. 316 Цивільного процесуального кодексу України)
Документи, які можна надавати у якості доказів батьківства
- докази, які підтверджують наявність цього юридичного факту (акти, анкети, автобіографії, листівки, сімейні фотографії, листи ділового та особистого характеру, виписки з домових книг та інші документи, які у собі містять відомості про родинні відносини осіб);
- довідки органів реєстрації актів цивільного стану (далі – РАЦС) про неможливість поновлення втрачених записів;
- пояснення свідків, яким достовірно відомо про взаємовідносини померлого із заявником;
- квитанція про сплату судового збору;
- висновок судово-генетичної експертизи походження дитини для встановлення батьківства, що проводиться за ухвалою суду.
- наявність інших доказів встановлених судовими рішеннями у кримінальних, адміністративних, цивільних , або господарських справах.
ВАЖЛИВО! Зазначений вище перелік не є вичерпним та може розширюватись в залежності від конкретних обставин справи. Слід також врахувати ту обставину, що заява про встановлення факту батьківства повинна відповідати загальним вимогам щодо форми та змісту позовної заяви.
Визнання батьківства за рішенням суду в порядку позовного провадження
Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 125 Сімейного кодексу України якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від батька визначається, зокрема, за рішенням суду.
Позов про визнання батьківства може бути пред’явлений:
- особою, яка вважає себе батьком дитини;
- матір’ю
- опікуном,
- піклувальником дитини,
- особою, яка утримує та виховує дитину
- самою дитиною, яка досягла повноліття.
ВАЖЛИВО! Для встановлення факту батьківства проведення судово-генетичної експертизи (ДНК) не є обов’язковим!
Позов про визнання батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до ч. 1 ст. 135 Сімейного кодексу України.
Позов має містити фактичний виклад обставин, відповідно до яких позивач вважає себе батьком дитини та відповідати загальним правилам оформлення позовів, відповідно до ст. 175 ЦПК України.