Приватизація житла

Початок процесу приватизації житла в Україні датується 1993 роком. Цей процес передбачав стратегічні реформи. В результаті нерухомість, яка вважалася державною власністю, перейшла в приватні руки. Від цих нових управлінців і залежало як буде використовуватися майно.  Процес приватизації торкнувся і житлового фонду. Проте значна частина людей з певних причин не завершила процес приватизації житла.

Відповідно до Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду»  під приватизацією розуміється процес відчуження всіх житлових будинків (і різних господарських прибудов), які переходять у власність громадян України.

Для чого потрібна приватизація?

Приватизація необхідна в тому випадку, якщо особа бажає вільно розпоряджатися нерухомістю. Власник зможе продати своє житло, змінити, дарувати, виконати перепланування, передати у спадок тощо . У разі відсутності приватизації, після смерті наймача житло переходить у власність держави.

Нерухомість, яка підлягає приватизації:

• квартири, які знаходяться в багатоквартирних будинках, а також – одноквартирні будинки;
• квартири й частини будинку, в яких ніхто не проживає, одноквартирні будинки, де були проведені будівельно-ремонтні роботи, реконструкція.

Нерухомість, яка НЕ підлягає приватизації:

• квартири-музеї;
• службові квартири або окремі приміщення;
• квартири в будинках, що перебувають на території  закритих військових поселень;
• квартири, в яких прописано кілька осіб і хоча б один із них не дає згоду на приватизацію;
• окремі кімнати в гуртожитку або квартири, які вважаються непридатними для заселення.

Якщо мова йде про житло, яке знаходиться в будинку, де проводиться реконструкція, тоді процедура приватизації виконується по завершенню всіх робіт.

Методи приватизації:

• продаж зайвої житлової площі;
• передача нерухомості фізичним особам безоплатно за певними нормами: 21 м² на особу та додатково 10 м² на сім’ю;

Якщо площа об’єкту приватизації перевищує норми, то безкоштовна приватизація можлива:

• якщо об’єкт приватизації однокімнатна квартира;
• якщо користувачі житлом є пільговиками;
• якщо особі надали житло як компенсацію за знесену нерухомість, однак без грошової компенсації;
• якщо суб’єктом приватизації являється багатодітна сім’я.

Як приватизувати житло і які потрібні документи?

ПЕРШИЙ ЕТАП. При приватизації необхідно звернутися до територіального ЖЕКу чи ОСББ, які мають завірити заяву-згоду на приватизацію об’єкта нерухомості. Ці органи попросять засвідчити одночасну згоду усіх проживаючих разом на приватизацію, тому у цій зустрічі мають взяти участь усі члени сім’ї.

ДРУГИЙ ЕТАП. Звернення до Центру надання адміністративних послуг, куди необхідно податинаступні документи:

• Паспорти всіх членів сім’ї, які будуть проживати у квартирі. Для дітей молодше 16 років – свідоцтво про народження;
• Копії ІПН всіх членів сім’ї;
• Копія ордера на одноразову безоплатну приватизацію;
• Заява на приватизацію об’єкта нерухомості, завірена начальником ЖЕКу чи ОСББ;
• Витяг про невикористане право на приватизацію житла;
• Довідка «Форма №4», яка видається у ЖЕКу чи ОСББ.
• Документи, які підтвердять наявність пільг (у разі їх отримання).
• Технічний паспорт на об’єкт.
• Відповідь органу приватизації, яка підтверджує можливість передачі прав власності на квартиру або будинок.

ТРЕТІЙ ЕТАП – отримання документу на право власності чи відмову. Процедура оформлення права власності займе 30 днів з моменту подачі документів до ЦНАП. У разі відмови на приватизацію – про це буде винесено вмотивоване рішення.

Підстави відмови у приватизації житла:

• об’єктом приватизації є кімната у гуртожитку навчального закладу, де особа тимчасово проживає у зв’язку з навчанням, підвищенням кваліфікації тощо;
• об’єктом приватизації є кімната у гуртожитку, д6 особа мешкає незаконно;
• об’єктом приватизації є кімната у спеціалізованих гуртожитках, місцях позбавлення волі тощо;
• суб’єкт приватизації потребує медичної допомогу у зв’язку із захворюванням на туберкульоз;
• об’єктом приватизації є кімната у соціальному гуртожитку (хостел).

Відмова особи від приватизації на користь інших осіб

Якщо особа прописана у об’єкті приватизації, однак не бажає приймати участі у приватизації, то їй необхідно виписатися із об’єкта нерухомості. Деякі джерела вказують, що достатньо завірити відмову у приватизації у нотаріуса, однак на практиці ЦНАПи вимагають обов’язкову виписку.

Крім того, відповідно до  ст.71 Житлового кодексу України,: якщо один або кілька членів сім’ї не проживає за вказаною адресою більше як 6 місяців без поважних причин, тоді він/вони не мають права користуватися даним житлом. Якщо виникає спір – потрібен судовий розгляд.

В першу чергу необхідно пам’ятати про те, що приватизація об’єкта нерухомості – це право, але ніяк не обов’язок. Однак приватизація – це серйозний процес, який вимагає уважності і акуратності під час оформлення документів.

Адвокатське бюро «Лесь і Партнери» допоможе розібратися з основними нюансами приватизації, забезпечивши повний та прозорий супровід клієнта.

Автор: Ірина Лесь