«Лесь і Партнери»

Аліменти 2026

Право на аліменти 2026 мають:

  • неповнолітні діти;
  • діти, які продовжують навчання, до досягнення ними 23 років;
  • дружина під час вагітності та у разі проживання з нею дитини;
  • той з подружжя, з ким проживає дитина – інвалід;
  • батьки;
  • один із подружжя під час шлюбу;
  • один із подружжя після розірвання шлюбу;
  • жінка/чоловік, які не перебувають у шлюбі між собою.

Що таке аліменти на дитину?

Аліменти на дитину – це обов’язкові грошові виплати. Їх платить той з батьків, хто живе окремо від дитини. Ці гроші йдуть на їжу, одяг та навчання дитини.

Аліменти у 2026 році становлять 1 408,50 грн для дітей до 6 років та 1 756 грн для дітей від 6 до 18 років.

Розміри виплат у 2026 році

Аліменти в Україні прив’язані до прожиткового мінімуму:

  • Діти до 6 років:
    • Мінімальний гарантований розмір (50%): 1 408,50 грн
    • Рекомендований розмір (100%): 2 817 грн
    • Максимальний розмір (10 прожиткових мінімумів): 28 170 грн
  • Діти від 6 до 18 років:
    • Мінімальний гарантований розмір (50%): 1 756 грн
    • Рекомендований розмір (100%): 3 512 грн
    • Максимальний розмір (10 прожиткових мінімумів): 35 120 грн

Форми нарахування аліментів

  • Частка від доходу:
    • на 1 дитину — 25% (1/4);
    • на 2 дітей — 33% (1/3);
    • на 3 і більше дітей — 50% (1/2).
  • Тверда грошова сума: фіксована виплата, яка призначається за відсутності стабільного офіційного доходу у платника.

Неповнолітні діти (Глава 15 Сіменого кодексу України):

Відповідно до сатті 180 Сімейного кодексу України батьки зобов’язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Якщо батьки не досягли між собою згоди щодо способу утримання дитини, то у такому разі це питання вирішується в судовому порядку.

Батьки, які позбавлені батьківських прав відносно дитини також зобов’язані сплачувати аліменти на її утримання.

При визначенні розміру аліментів суд враховує:

  • стан здоров’я та матеріальне становище дитини, а також платника аліментів;
  • наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина;
  • наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав;
  • доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів.

Аліменти на дитину можуть бути присуджені як в твердій грошовій сумі, так і в частці від доходу платника.

ВАЖЛИВО! Мінімальний гарантований розмір аліментів на дитину не може бути меншим за 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку.

Діти, які продовжують навчання, до досягнення ними 23 років (стаття 199 Сіменого кодексу України):

Звернутися з позовом про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання, має право як сама дитина, так і той з батьків, з ким вона проживає. При визначенні розміру аліментів у даному випадку обов’язково враховується майновий стан обох батьків. Після закінчення дитиною навчання виплата аліментів припиняється.

ВАЖЛИВО! Дружина під час своєї вагітності та у разі проживання з нею дитини (статті 84 – 87 Сіменого кодексу України):

Вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина має право на утримання, незалежно від її матеріального становища та незалежно від того чи вона працює. Як правило, аліменти на утримання дружини присуджуються до досягнення дитиною трирічного віку, тобто на строк перебування жінки у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. Якщо дитина має вади фізичного або психічного розвитку, дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка до досягнення дитиною шести років.

Аліменти на утримання дружини можуть стягуватись незалежно від того чи розірвано шлюб між подружжям чи ні. Рівнозначні з дружиною права на отримання аліментів має і чоловік у випадку, якщо дитина проживає разом з ним та знаходиться на його утриманні.

ВАЖЛИВО! Той з подружжя, з ким проживає дитина з інвалідністю (стаття 88 Сімейного кодексу України):

Якщо один із подружжя, в тому числі і працездатний, проживає з дитиною з інвалідністю, яка не може обходитися без постійного стороннього догляду, і опікується нею, він має право на утримання за умови, що другий з подружжя може надавати матеріальну допомогу. Право на утримання триває протягом всього часу проживання з дитиною з інвалідністю та опікування нею і не залежить від матеріального становища того з батьків, з ким вона проживає.

Батьки (Глава 17 Сімейного кодексу України):

Повнолітні діти зобов’язані утримувати непрацездатних батьків, котрі потребують матеріальної допомоги, а також приймати участь у додаткових витратах на утримання батьків, котрі пов’язані з тяжкою хворобою, немічністю, тощо. Діти можуть бути звільнені від сплати аліментів, якщо доведуть, що батьки ухилялись від виконання своїх батьківських обов’язків.

Аліменти на утримання одного з подружжя (стаття 75 Сімейного кодексу України):

Право на утримання має той із подружжя, котрий є непрацездатним, потребує матеріальної допомоги. Умовою надання такої допомоги є можливість другого з подружжя її надавати.

Непрацездатним вважається той із подружжя, хто досяг пенсійного віку, а також той з подружжя, хто є особою з інвалідністю І, ІІ, ІІІ групи. Один із подружжя вважається таким, що потребує допомоги, у випадку, якщо його пенсія, заробітна плата інші доходи не забезпечують йому прожиткового мінімуму.

Аліменти на утримання одного з подружжя після розірвання шлюбу (стаття 76 Сімейного кодексу України):

Право на отримання аліментів у даному випадку має один із подружжя, хто став непрацездатним до розірвання шлюбу або протягом одного року після розірвання шлюбу. Також право на утримання має особа, котра стала непрацездатною після спливу одного року після розірвання шлюбу, але її непрацездатність пов’язана з протиправними діями колишнього чоловіка/дружини щодо неї. Також має право на отримання аліментів та особа, якщо на момент розірвання шлюбу їй залишилося п’ять років до досягнення пенсійного віку, але за умови, що подружжя перебувало у шлюбі не менше ніж 10 років. Крім того, якщо один із подружжя виховував дітей, вів домашнє господарство, піклувався про членів сім’ї і в результаті цього не мав змоги отримати освіту, працювати, зайняти відповідну посаду, він також має право на стягнення аліментів.

Право на утримання у цьому випадку триває протягом трьох років від дня розірвання шлюбу.

Жінка/чоловік, які не перебувають у шлюбі між собою (стаття 91 Сімейного кодексу України):

Жінка/чоловік, котрі тривалий час проживали разом однією сім’єю, але не зареєстрували у встановлено порядку між собою шлюб, мають право на утримання у випадку втрати працездатності в період спільного проживання. Особа, котра бажає стягнути кошти на своє утримання, повинна довести той факт, що він/вона проживала однією сім’єю протягом тривалого часу. Тобто, особа спочатку вимушена буде звернутись до суду з заявою про встановлення факту проживання однією сім’єю, а потім звертатись до суду з заявою про стягнення коштів на своє утримання.

Стягнення аліментів у наказному провадженні:

Відповідно до п.4 та п.5 ч.1 ст.161 ЦПК України судовий наказ про стягнення аліментів може бути виданий у разі, якщо заявлено вимогу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину – однієї чверті, на двох дітей – однієї третини, на трьох і більше дітей – половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину, якщо ця вимога не пов’язана із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства) та необхідністю залучення інших заінтересованих осіб; якщо заявлено вимогу про стягнення аліментів на дитину у твердій грошовій сумі в розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, якщо ця вимога не пов’язана із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства) та необхідністю залучення інших заінтересованих осіб.

Основна суть стягнення аліментів у наказному провадженні полягає у тому, що суд не здійснює виклику стягувача та платника аліментів до суду, не відбувається жодних судових засідань. Суд, дослідивши та перевіривши подані заявником документи, видає судовий наказ про стягнення з платника аліментів на утримання дитини/дітей. Таким чином, звернення особи у порядку наказного провадження є найшвидшим способом стягнути аліменти.

Однак, у разі, якщо не вдається встановити зареєстроване місце проживання (перебування) фізичної особи – платника аліментів, суд відмовляє у видачі судового наказу.

Судовий наказ набирає законної сили у день його видачі та має силу виконавчого документа, тобто підлягає примусовому виконанню без видачі виконавчого листа. Ще однією перевагою судового наказу є те, що він не підлягає оскарженню в апеляційному порядку.

Стягнення аліментів у позовному провадженні:

Якщо ви бажаєте стягнути аліменти у більшому розмірі, ніж дозволяє стягнення у наказному провадженні, або ще існує вимога, пов’язана із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства) та необхідністю залучення інших заінтересованих осіб, то необхідно звертатись до суду з позовною заявою, тоді розгляд справи буде відбуватись у порядку позовного провадження.

За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються в частці від доходу (наприклад, 1/4, 1/3, 1/2) і (або) у твердій грошовій сумі (наприклад, 3000, 5000 тис. грн тощо) щомісяця на дитину.

Судовий збір за подання заяви про стягнення аліментів:

Відповідно до Закону України «Про судовий збір» одержувача аліментів звільнено від сплати судового збору незалежно від того, звертається він із заявою про видачу судового наказу чи пред’являє позов про стягнення аліментів.

Отримати безкоштовну консультацію з прволу аліментів, Ви можете, звернувшись до юристів адвокатського бюро “Лесь і Партнери”.