Найпоширенішим наркозлочином є кримінальне правопорушення, передбачене статтею 307 Кримінального кодексу України – незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення, пересилання, збут наркотичних засобів, психотропних засобів або їх аналогів.
Цей злочин має ознаки прямого умислу та поєднаний із спеціальною метою збуту наркотичних засобів та психотропних засобів.
У більшості випадків це кримінальне правопорушення вчиняється з корисливих мотивів і корисливих цілей.
На практиці часто буває, що підсудному інкримінують виявлення наркотичних засобів у великій кількості, готових до збуту, особливо якщо ці наркотичні засоби зберігалися в розфасованому вигляді. Це вважається доказом протиправного наміру збуту. При цьому докази того, що наркотичні засоби зберігалися з метою власного вживання, не розглядаються.
Проте презумпція не може бути основою обвинувачення, а наявність наміру має бути доведено. Через неналежну кваліфікацію підсудний може бути покараний суворіше, ніж він заслуговує.
Відразу уточнимо, що наші законодавці вважають продажем не лише класичні купівля-продаж, а й інші види розподілу. Тобто, навіть якщо ви просто даруєте комусь безкоштовно чи пригощаєте – це буде вважатися збутом. Здійснення так званих «закладок» за законодавстом України є тим самим розповсюдженням наркотичних засобів. Крім того, збутом вважається, якщо людина на прохання іншої особи здійснює продаж наркотичних засобів з будь -яких мотитвів.
У більшості випадків такі провокації влаштовують агенти за допомогою тих, хто раніше ловив таких провокаторів.
Контроль за вчиненням злочину – це негласна слідча (розшукова) дія, що являє собою комплекс взаємопов’язаних правових, організаційно-тактичних дій, які полягають у перевірці уповноваженими суб’єктами відповідності наявності та достовірності підстав вважати, що вчиняється (вчинено) тяжкий або особливо тяжкий злочин, відомості про факт та методи проведення яких не підлягають розголошенню, за винятком випадків, передбачених КПК України.
Контроль за вчиненням злочину може здійснюватися у випадках наявності достатніх підстав вважати, що готується вчинення або вчиняється тяжкий чи особливо тяжкий злочин.
Відповідно до ст. 271 КПК України, контроль за вчиненням злочину може проводитись у формі: контрольованої поставки; контрольованої і оперативної закупки; спеціального слідчого експерименту; імітування обстановки злочину.
З метою викриття осіб, причетних до незаконного виробництва, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення, пересилання, збуту наркотичних засобів, психотропних засобів або їх аналогів правоохоронні органи здійснюють негласні (розшукові) дії – оперативні закупки.
Звичайно, держава повинна вживати дієвих заходів протидії незаконному обігу наркотиків, але, судячи з практики використання медичної документації та інформації споживачів наркотиків, у більшості випадків її реалізація поєднується з провокаційними злочинами.
Судова практика у сфері збуту наркотиків показує, що половина всіх вироків базується на оперативно-розшукових (розшукових) діях. Оперативна закупка є ефективним методом виявлення наркоторговців і дозволена законом. При цьому необхідно дотримуватися наступних умов:
1) на момент інциденту співробітники правоохоронного органу повинні володіти інформацією про фактичного покупця наркотиків;
2) під час здійснення заходів необхідно дотримуватися законності (наприклад, агенти можуть входити в квартиру потенційного підозрюваного лише за згодою або запрошенням відповідача або згідно з рішенням суду).
На жаль, у цьому виді діяльності правоохоронного органу, який полягає у контрольованому вчиненні злочину існує багато порушень. Якщо метою даного заходу є встановлення фактів збуту наркотиків, то практика показує, що підозрюваного нерідко під тим чи іншим приводом схиляють до вчинення протиправних дій, незважаючи на його неодноразові відмови. Якщо такі методи роботи будуть доведені, суди визнають результати НСРД недопустимими доказами. За відсутності об’єктивної та незалежної бази перевірки наявність складу злочину ставиться під сумнів.
Під провокацією до збуту судам слід розуміти пряме чи непряме підбурювання, схиляння, спонукання до вчинення протиправних дій, спрямованих на передачу наркотичних засобів працівникам правоохоронних органів (або особам, які беруть участь у проведенні оперативно-розшукових заходів за дорученням правоохоронного органу ).
Кримінальної відповідальності за збут можна уникнути, якщо адвокатом буде доведено провокацію з боку правоохоронних органів у судовому процесі.
За вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 307 КК України передбачено покарання у вигляді від чотирьох до восьми років позбавлення волі, а у разі виявлення причетності особи до складу організованої злочинної групи чи організації покарання меже сягнути дванадцяти років позбавлення волі з конфіскацією майна.
Законодавець передбачає більш суворі покарання за будь-якої з наступних обставин, до них належать:
У випадку, якщо особу затримали за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 307 КК України ВКРАЙ ВАЖЛИВО не надавати жодних показів до консультації з адвокатом. У переважній більшості випадків суди негативно ставляться до зміни раніше даних показань. У кримінальному провадженні з самого початку має бути обрана компетентна позиція. Це добре вплине на розробку подальших стратегій і дозволить досягти оптимальних результатів з усіх можливих.